Спортивне життя
Фізичне виховання учнів початкових класів є предметом особливої уваги як у теорії педагогіки, так і в методиці фізичного виховання. Це пов’язано з тим, що саме в молодшому шкільному віці формуються основні фізичні якості людини. Цей вік також цікавий тим, що в цьому віці досить велика потреба дітей у рухах, на основі якої можна активізувати в учнів прагнення до фізичного самовдосконалення.
Учні люблять ігри, розваги, змагання взимку на санчатах. Та активно приймають в них участь.
Розвиток фізичних якостей учнів із допомогою рухливих ігор
Залучення до занять фізичної культурою і спортом раннього віку дозволяє людині досягти високого рівня розвитку рухових діянь П.Лазаренка та фізичних якостей. Відомо, що у дитячому віці закладаються фундаменти фізичних якостей, від яких успішна трудова діяльність, міцне здоров'я та перемоги працездатність.
Регулярні використання рухливих ігор сприяє: зміцнення здоров'я, сприянню правильному фізичному розвитку, різнобічної підготовленості дітей, вихованню активності, сміливості, рішучості, дисциплінованості, колективізму та інших чорт характеру.Подвижние гри розвиваютьжизненно-важние рухові вміння і навички, виховують любов до систематичним занять спортом.
У молодшому шкільному віці діти вільно тримають м'яч, передають його. Вони вже можуть освоїти певну послідовність змін ситуацій, підпорядкувати своєї діяльності свідомо поставленої мети, приймати рішення, відповідне обстановці, передбачити можливі дії суперника. Усе свідчить у тому, що дітям цілком доступні рухливі ігри і вправи,подготавливающие до різних видів спорту. Рекомендується також вмикати в заняття вправи дома, рухається, з додатковими завданнями, поєднання різних дій зі м'ячем. При закріпленні навичок дій зі м'ячем доцільно ускладнювати виконання своїх у грі й видозмінювати умови рухової діяльності дітей. Зміна вправ та для ігор забезпечує розмаїття та емоційність їх проведення.
Нерідко в дітей, спостерігається стомлення і втрата інтересу до уроку. Це природна реакція організму на одноманітність уроків. І вона вчителю включити в урок естафету, гру чи влаштувати змагання, як діти забувають про втому, з'являється інтерес до гри.
У рухливих іграх учасники виявляють певні фізичні якості. Керуючи іграми, можна ознайомитися з активним проявом цих якостей у тому гармонійному єдності, соціальній та більшою мірою розвивати такі, які мають важливого значення в різних щаблях розвитку й навчання школярів.
Для розвитку спритності використовуються гри, які спонукають швидко переходити від самих дій решти в відповідно мінливих обстановці.
Вдосконаленню швидкості можуть сприяти гри, потребують миттєвих відповіді звукові, зорові, тактильні сигнали, ігри робилися із раптовими зупинками, затримками і поновленням дій, з подоланням невеликих відстаней в найкоротший термін.
Для розвитку сили підходять гри, потребують прояв короткочасних швидкісно-силових напруг, поміркованих за навантаженням.
Розвитку витривалості сприяють ігри робилися із кількаразовими повтореннями дій, з безупинної рухової діяльністю, пов'язаних із значної витратою зусиль і енергії. Але тут треба враховувати вік і фізичну підготовленість граючих.
Технологія досвіду. Ігри, створені задля розвитку сили
У іграх, що сприяє розвитку сили, займаються долають власний вагу, вагу обтяження, опір противника. У цих іграх використовуються предмети: набивні м'ячі, гантелі, лави тощо. чи партнер по тренуванні. Для проведення ігор з подоланням власної ваги використовуються: гімнастична стінка, бруси, вертикальний канат. Нерідко такі ігри не вимагають інвентарю і зв'язані з переміщенням площадкою в упорілежа, в упорі ззаду, звипригиванием. Емоційна забарвлення подібних випробувань змушує учасників ігор проявити максимальних зусиль задля досягнення як особистої, і командної перемоги.
Ігри для розвитку спритності
Спритність – цей складний комплексне якість, яке має єдиного критерію оцінки. Під спритністю розуміють:
1) здатність швидко освоювати нові руху;
2) здатність освоювати складні по координації руху;
3)способность швидко знайти вихід із рухової ситуації.
Ця якість проявляється у умінні швидко перебудовуватися
відповідно до мінливою обстановкою. Спритність у оволодінні спортивної технікою і його вдосконаленні. Для виховання спритності використовують найрізноманітніші вправи.
1. « Пильне око».
Під час ходьби чи бігу по зорового сигналу займаються виконують заздалегідь обумовлене дію. Наприклад: порушена вгору рука означає, що мають виконати стрибок вперед.
Ігри, створені задля розвиток швидкості.
Швидкість – це здатність здійснювати рухові дії мінімальний час. Швидкість в певній мірою залежить від сили м'язів. Важливе значення має рухливість в суглобах і можливістьмишц-антагонистов до розтягуванню. Виконувати все вправи рухається у максимально швидкому темпі. Тривалість виконання однієї серії 10-20 з. Паузи відпочинку – 1-1,5 хв.
Вправи, які б вихованню швидкості, годі було виконувати може втоми, інакше різко порушується координація рухів і втрачається здатність виконувати їх швидко і. Тому вправи в розвитку швидкості рекомендуєтьсявіполнять до першої половини тренувального заняття, причому у невеликих обсягах.
«Виклик номерів».
Підготовка: кожна група розраховується за порядку номерів. Ведучий голосно називає число. Гравець під цим номером з кожної команди відразу ж потрапити стартує, пробіга позначену дистанцію і повертається до на своє місце.
Опис гри: групи розподіляються на колони за одним поруч. За сигналом потрібно пробігти до позначки повороту.
У фізичному вихованні дітей рухомим ігор належить найпочесніше місце. Саме вони є найпридатніший вид фізичних вправ, відмінних привабливістю, доступністю, глибиною і різнобічністю впливу.
Найбільшу популярність у спортивних іграх користуються командні гри, оскільки подібні зі своєї сутності.Командние рухливі ігри відрізняються найскладнішим, де поруч із досконалістю володіння руховими навичками необхідна високоорганізована тактика дій цілого колективу.
Особлива цінність рухливих ігор залежить від можливість одночасного на моторну і психіку особистості котрі займаються. Відповідний характер рухових реакцій і вибору правильної поведінки на постійно мінливих умовах гри визначає широке включення механізмів свідомості у процесі контролю та регуляції. Через війну вдосконалюється процес перебігу нервових процесів, збільшується їх сила і рухливість, зростає тонкість диференціювань і пластичність регуляцій функціональної діяльності.
Висока емоційність ігровий діяльності дозволяє виховувати вміння контролювати своє поведінка, сприяє появі таких чорт характеру, як активність, наполегливість, рішучість, колективізм.
Ігри сприяють і моральному вихованню. Повага до супернику, почуття товариськості, чесність у спортивній боротьбі, прагнення до удосконалення – всі ці чесноти можуть успішно формуватися під впливом занять рухливими іграми.
З допомогою рухливих ігор здійснюється розвиток рухових якостей і швидкості і спритності. Під упливом ігрових умов відбувається вдосконалення рухових навичок. Вони формуються гнучкими і пластичними. Розвивається спроможність до складної комбінаториці рухів.
Ігрова діяльність сприяє гармонійного розвитку опорно-рухового апарату, т. до. в роботу може бути залучені все м'язові групи, а умова змагання вимагає від учасників досить великих фізичних напруг.
Чергування моментів відносно високій інтенсивності з паузами відпочинку і реальними діями з гаком напругам дозволяє граючим виконувати великий роботи вистачить.Попеременний характер навантаження найбільше відповідає віковим особливостям фізіологічного стану молодого організму і тому надає сприятливо впливає на вдосконалення діяльності систем кровообігу й дихання.
За природою рухливі ігри тісно переплітаються зі спортивними іграми, і є доброю підмогою для котрі займаються на перших етапах навчання, коли рухові вміння не переросли в звичка.
Рухова активність безпосередньо впливає на розвиток фізичних якостей молодших школярів, зокрема сили та швидкості.
Засобами виховання сили є:
- вправи з обтяженням масою власного тіла (підтягування, відтискання, присідання, стрибки);
- вправи з обтяженням масою предметів (штанга, гирі, гантелі);
- вправи з обтяженням опору (еластичних предметів, партнера, навколишнього середовища).
Засобами виховання швидкості є вправи, рухи, які можна виконувати з максимальною швидкістю. Вправи повторюють по 3-4 рази із відпочинком. При цьому застосовують 2-3 підходи.
Орієнтовні вправи для розвитку швидкості:
- біг з прискоренням;
- біг на 10-30 м;
- біг з гори;
- біг на лижах на коротку дистанцію;
- рухи руками і ногами із максимальною швидкістю:
- рухливі ігри та естафети;
- спортивні ігри (баскетбол, футбол, гандбол).
