Напрямок роботи

   

 

У 2019/2020 навчальному році педагогічний колектив Фошківського НВК І ступеня  працює над реалізацією педагогічної теми «Наступність дошкільної, початкової та середньої освіти в умовах впровадження Концепції НУШ», та методичної теми: «Формування інноваційного освітнього середовища на основі педагогіки партнерства в умовах реалізації компетентнісного підходу та принципу дитиноцентризма»

 

В наступному 2019/2020 навчальному році слід:

1. Освітній процес спрямувати на підвищення рівня знань, умінь та навичок учнів шляхом посилення індивідуалізації та диференціації освітньої діяльності, свідомого вмотивованого ставлення до навчання кожного учня.
2. Працювати в напрямку забезпечення наступності між початковою, основною та старшою школою, враховуючи психологічні особливості та рівень пізнавальної діяльності учнів різних вікових груп, враховуючи вимоги Державних стандартів початкової і базової та повної загальної середньої освіти;
3. Створити належні умови для поступової адаптації дошкільнят до навчання в ДНЗ, та учнів 1-х класів до навчання у школі І ступеню (НУШ).
4. Працювати в напрямку підвищення рівня професійної майстерності та мобільності педагогічних працівників в умовах неперервної освіти
5. Сприяти втіленню в практику роботи педколективу новітніх освітніх технологій.

ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ РОБОТИ ШКОЛИ

У 2019/2020 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

Діяльність педагогічного колективу школи у 2019/2020 навчальному році направити на вирішення пріоритетних напрямків:

• Продовжити впровадження в освітньому середовищі школи Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про загальну освіту», Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, «Про забезпечення функціонування української мови як державної», Постанови Кабінету Міністрів України від 15.08.2015 № 872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» (зі змінами), розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.02.2016 № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року» наказів Міністерства освіти і науки України «Про організаційні питання щодо запровадження Концепції Нової Української школи у загальноосвітніх закладах І ступеня», наказу Міністерства освіти і науки України від 21.01.2016 № 8 «Про затвердження Положення про індивідуальну форму навчання у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.02.2016 № 184/28314, Наказу МОН України від 24.04.2017 № 635 «Про внесення змін до Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах»; листа МОН України від 26.06.2019 № 1/9-409 «Щодо організації інклюзивного навчання у закладах освіти у 2019/2020 навчальному році»;
• Забезпечити доступність до якісної освіти усіх дітей дошкільного та шкільного віку мікрорайону школи;
• Забезпечити у 2019/2020 навчальному році перехід до роботи за новим державним освітнім стандартом учнів перших та других класів школи;
• Організувати інклюзивне навчання дітей з особливими потребами;
• Запроваджувати принцип педагогіки партнерства, що грунтується на співпраці учня, учителя і батьків та принципу дитино-центризму (орієнтація на потреби учня);
• Продовжити формування в учнів ключових компетентностей, необхідних сучасній людині для успішної життєдіяльності. Серед ключових компетентностей – володіння державною мовою, математична, загальнокультурна й екологічна компетентності, підприємливість та іноваційність, економічна компетентність. Випускник школи повинен критично та системно мислити, проявляти ініціативу і творчість, вміння оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми;
• Створювати умови для формування в учнів громадянської відповідальності, тобто особистості, що поважає права людини, розуміє особисту відповідальність за долю держави, народу. Розуміє важливість громадянської участі у процесі вирішення різноманітних проблем місцевої громади;
• Продовжити створення оптимальних санітарно-гігієнічних умов для навчання та виховання учнів;
• Удосконалювати навчально-матеріальної бази школи, впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;

 

У 2019/2020 н.р.навчально-виховний комплекс працює за еколого-валеологічним пріоритетним напрямком.

Завдання:

1. створення сприятливих умов для відкриття та освоєння дошкільником основних життєвих реалій — власного “Я” та навколишнього світу.

2. створення розвивального предметного середовища

3.залучення дітей до природних цінностей людства й українського суспільства;

4.формування відповідних моральних якостей, навичок і звичок здорового способу життя.

Методичне забезпечення дошкільної освіти:

1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля»
2. «Базовий компонент дошкільної освіти в Україні». -1999.
3. «Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні». -2003.
4. «Про планування освітньо-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі. Інструктивно-методичний лист МОН України від 01.10.2002 № 31/9-434.
5. «Організація та зміст навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах». Інструктивно-методичний лист МОН України від 06.06.2005 № 1/9-306.
6. «Про організацію короткотривалого перебування дітей у дошкільних навчальних закладах». Лист Міністерства освіти і науки України від 17.08.2005 № 1/9-431.
7. «Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту в дошкільних, загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладах України». Наказ МОН України від 02.08.2005 № 458.
8. «Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі». Лист Міністерства освіти і науки України від 27.08.2004 № 1/9-438.
9. «Про організацію роботи з дітьми старшого дошкільного віку, які не відвідують дошкільні навчальні заклади». Інструктивно-методичний лист МОН України від 18.12.2000 № 1/9-510.
10. «Підбір і використання іграшок для дітей раннього віку у дошкільних навчальних закладах». Інструктивно-методичний лист МОН України від 17.03.2006 № 1/9/153.

 

Нормативно-правові документи:

1. Конституція України.
2. Конвенція «Про права дитини». – 1991.
3. Закон України «Про освіту». -1991.
4. Закон України «Про дошкільну освіту». – 2001.
5. Національна доктрина розвитку освіти. -2002.
6. Закон України «Про охорону дитинства». -2001.
7. Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття).
8. Закон України «Про мови». – 2003.

                                                            

 Еколого- валеологічне виховання

 

Мета екологічного виховання дітей

 

·         Навчити дітей бачити взаємозв’язок між рослинами і тваринами, розуміти, як людина впливає на їхнє життя.

·         Формувати у дітей вміння бачити красу у всьому живому, незалежно від того, чи то людина, чи рослина, чи тварина. Розуміння істини, що в природі не буває корисних і шкідливих тварин, натомість усі вони пов’язані одне з одним, одне одному потрібні, а отже корисні.

·         Розвивати у дітей почуття : небайдужості, вміння відчувати себе на місці квітки, рослини тощо.

·         Навчити любити й охороняти природу не на словах, а допомагаючи квітам, деревам, тваринам, птахам, усьому живому.

·         Збудити у дітей емоційний відгук на різноманітні явища природи, зародити в них бажання милуватися і насолоджуватися нею і висловлювати свої почуття засобами художнього слова, образотворчого мистецтва.

 

Основними напрямами роботи з валеологічного виховання дітей є:

— формування мотиваційних установок на здоровий спосіб життя як основну умову збереження і зміцнення здоров'я;
— формування бережного ставлення до власного здоров'я;
— прищеплення навичок особистої гігієни;
— ознайомлення дітей із способами профілактики захворювань і запобігання травматизму;
— формування культури діяльності, дотримання гігієнічно обґрунтованих вимог до організації життєдіяльності загалом.
   Набуття дітьми дошкільного віку  валеологічної культури передбачає оволодіння ними первинними знаннями про свій організм і здоров'я, вміннями дотримуватися доцільного режиму життя і діяльності, харчування, сну, відпочинку, систематичне та якісне здійснення гігієнічних процедур, заходів запобігання хворобам. Вихователі і батьки повинні активізувати увагу дитини до її самопочуття, загального стану організму. Вона мусить уміти аналізувати свою надмірну збудливість або пригніченість, які можуть свідчити про початок захворювання. Це є основою формування здорового способу життя, елементарних умінь самоспостереження і самоаналізу власного стану здоров'я.
   Для успішного виховання в дошкільників культурно-гігієнічних навичок необхідно забезпечити:
— цілеспрямовану роботу батьків і педагогів щодо усвідомлення дітьми значущості фактора здоров'я, цінування його; запобігання шкідливих звичок, недбалого ставлення до свого організму, зовнішнього вигляду і поведінки;
— єдність вимог до гігієни дитини в дошкільному закладі та сім'ї, позитивний приклад культури поведінки дорослих;
— належну естетичність приміщення дитячого садка і сім'ї, що передбачає ретельне його прибирання, чистоту, доцільність і зручність у використанні обладнання, меблів, посуду, іграшок тощо;
— постійне вправляння у дотриманні вимог культури поведінки, своєчасність і чіткість режимних процесів;
— контроль з боку вихователів, допоміжного персоналу, батьків за якістю виконання культурно-гігієнічних навичок;
— індивідуальну роботу з кожною дитиною, врахування її стану здоров'я, темпів оволодіння навичками, ставлення до гігієнічних процедур; при цьому важливо знати, як дитина сприймає позитивну оцінку чи осуд її поведінки авторитетним дорослим, як ставиться до відповідних учинків однолітків.
   Фізичне виховання є основою гармонійного розвитку, формування здорового способу життя дітей дошкільного віку. Воно має бути спільною турботою батьків, педагогів і самої дитини, яку з ранніх років слід привчати піклуватися про своє здоров'я.

Форми роботи з дітьми дошкільного віку з екологічного виховання

 

1. Екологічні заняття.

2. Екологічні екскурсії.

3. Уроки доброти.

4. Уроки мислення в природі.

5. КВК, вікторини, конкурси.

6. Проблемні ситуації.

7. Мовні логічні завдання.

8. Екологічні виставки, експозиції.

9. Тиждень екологічної творчості.

10. Екологічні свята, виставки.

11. Дидактичні ігри екологічного змісту

12. Екологічні казки.

13. Екологічна стежина.

14. Спостереження.

15. Пошуково-дослідницька робота.

 

Впроваджуємо передовий  педагогічний досвід:

·         М.М. Єфименко виховання

·         Г.С. Тарасенко « Технологія екологічного виховання»

·         Пошуково –дослідницька діяльність

 

 

         Пошуково-дослідницька діяльність дітей

 

Закономірності формування екологічної культури особистості, особливості процесу екологічного виховання дітей дошкільного віку, аналіз видів діяльності і засобів, що їх стимулюють та екологізують, викликають необхідність глибшого аналізу найефективніших з-поміж них, які покликані забезпечити оптимальну результативність роботи  установи в цьому напрямку. Таким активним засобом є пошуково-дослідницька діяльність дітей.
Структурними компонентами пошуково-дослідної діяльності є: спостереження , поетапне фіксування результатів, зіставлення результатів дослідного і контрольного матеріалу за допомогою різноманітних методів і прийомів.
Розглядаючи пошуково-дослідницьку діяльність як чуттєво-практичну, беремо до уваги, що здійснюється вона теоретично пізнаними засобами і вміннями та навичками, здобутими практично. Цей вид діяльності вдало поєднує чуттєвість і діяльність, які в повному обсязі відповідають особливостям розумової діяльності дошкільника. У практиці виховання може визначати зміст діяльності відповідно до обраної мети, неодноразово повторювати, щоб домогтися достовірності результатів. Вихователь спільно з дітьми може досліджувати явище або властивість. Варіювати їх, змінювати умови, ситуації, спробувати різні засоби. Отже, для дітей стає доступним те, що в об’єктивно існуючій природі не піддається спостереженню. У зв’язку з цим пошуково-дослідна діяльність має такі основні пізнавальні функції, як демонстрація зв’язків. Недоступних для органів чуття дитини, проникнення в саму суть явищ природи тощо.
Якщо у практичній діяльності бере участь вихователь,а діти споглядають, то в основу такого варіанта закладений ілюстративний або демонстраційний дослід. Однак у процесі екологічного виховання перевагу треба віддати навчальному досліду. В його умовах практично діє кожна дитина: знаходить відповіді та пояснення, домагається очевидних результатів, перевіряє знання і можливості. Незважаючи на складність, цей дослід має високу результативність внаслідок активізації особистості. Враховуючи специфіку пошуково-дослідної діяльності, вихователь повинен суто умовно орієнтуватися на структуру такої діяльності, функції кожного компонента, зміст вихідних і підсумкових складників.

Беручи за основу структуру досліду і враховуючи чуттєво-предметну сутність пошуково-дослідної діяльності, виділимо такі елементи:

- вихователь та його діяльність у галузі екологічного виховання;
- задум і планування діяльності, визначення його мети, засобів, змісту складників до початку і після закінчення дослідження;
- практична робота вихователя і дітей;
- інтерпретація результатів цієї діяльності в інші види з дещо зміненим змістом, завдання й умовами.

Характерною відмінністю пошуково-дослідної діяльності є те. Що вона репрезентує активні методи, невід’ємною ознакою яких є зміни предмета пізнання. Як же вихователю забезпечити умови для активності кожної дитини? Правильно спланований і проведений експеримент характеризується активністю дітей внаслідок особливо загостреного інтересу, допитливості.
Беручи до уваги той факт, що результати завжди цікаві, неповторні, унікальні в кожної дитини зокрема (а кожна з них має справу з багатьма невідомими факторами), особливий смисл вихователь вкладає у фіксацію поетапних результатів, підсумок яких дає кінцевий показник.
У процедурному відношенні пошуково-дослідницька діяльність є найскладнішою, але саме вона відрізняється чіткою структурою, вимагає послідовного виконання чітко визначених правил і завжди дає очікуваний результат. Його очевидність – найпереконливіший засіб в екологічному вихованні.
Основним обов’язковим компонентом пошуково-дослідної діяльності є так звана гіпотеза. Певне припущення, суть якого зводиться так чи інакше до наукового факту. А довести його можна лише внаслідок взаємодії з об’єктом. Оскільки правил виведення закономірностей з окремих фактів, доступних для розуміння у дошкільному віці, є три – часові, послідовні та причинно-наслідкові, то вихователь може висловити одне або декілька припущень спільно з дітьми. Тому з допомогою гіпотези здійснюється перевірка знань дітей. Можливості їх поглиблення й узагальнення. Адже певні теоретичні припущення діти формулюють емпіричною мовою.. 
Таким чином, гіпотеза повинна бути сформульована як висловлювання про певні емпіричні факти, події й обов’язково охоплювати або ґрунтуватися на теоретичних припущеннях, мати деякі дані з життя того чи іншого об’єкта природи. Сформульована на досвіді, вона мусить вміщувати певні знання, що підлягають пошуковій перевірці. Вихователеві не варто обмежуватися за формулою "якщо – то”, необхідно спонукати дітей до висловлювання протилежного твердження. Це має особливого значення при тлумаченні дітям причинно-наслідкових зв’язків, коли треба довести, що певне явище в природі є причиною іншого.
Формування уявлень дітей успішно відбувається в ході здійснення продуманої пошуково-дослідної роботи, сконструйованих навчальних ситуацій. Система дослідів дає змогу вихователеві сформувати певні дії для аналізу та визначення властивостей об’эктів природи або створених людиною їх агрегатних станів.

Особливість системи пошуково-дослідної роботи як структурного компонента всієї діяльності полягає в тому, що у дітей формуються здібності розглядати конкретні природні явища. Діти не лише сприймають властивості об’єктів природи, а й виділяють, оцінюють справжні необхідні умови здійснення природних процесів, тобто вони можуть з’ясувати і проаналізувати і зовнішні умови, і внутрішню зумовленість змін, що відбуваються з тілами (явищами природи).

Досліди – це важливий шлях до пізнання. Цінність їх полягає в тому. Що для власної діяльності діти не отримують готових знань від педагога. Досліджуючи, дитина отримує знання у певний логічній послідовності. Так, вода, винесена на мороз, спочатку вкривається кіркою, шматочками льоду, а потім стає льодом; лід, коли його підігрівати, ст